-
1 argue
v1. аргументувати, наводити докази2. (into) переконати в чомусь; (out of) переконати у протилежному3. стверджувати, доказувати4. свідчити, служити доказом, підтверджувати щось- to argue one's case аргументувати докази- to argue against smth. наводити докази проти чогось- to argue in favour of smth. наводити докази на користь чогось- to argue smbd. into doing smth. переконати когось зробити що-небудь- to argue smbd. out of doing smth. переконати когось не робити чогось- he argued that... він стверджував, що... -
2 argue
v1) сперечатися, спорити (з кимсь — with, against; про щось — about)2) аргументувати3) переконувати, відговорювати (out of)4) твердити, доводитиto argue that black is white — доводити, що чорне — це біле
5) свідчити, бути доказом (підтвердженням)6) юр. визнавати винуватим, ухвалювати вирок, обвинувачувати* * *v1) сперечатися2) аргументувати; наводити докази3) переконувати, радити4) стверджувати, доводити5) свідчити ( про що-небудь), бути доказом, підтвердженням ( чого-небудь) -
3 argue
обговорювати, стверджувати, заявляти; аргументувати, доводити, наводити докази; дискутувати- argue a case to the jury
- argue to the jury -
4 argue
v1) сперечатися2) аргументувати; наводити докази3) переконувати, радити4) стверджувати, доводити5) свідчити ( про що-небудь), бути доказом, підтвердженням ( чого-небудь) -
5 marshal
I n1. військ. маршал- M. of the Royal Air Force маршал Військово-повітряних сил (Велика Британія)II v1. розташовувати в певному порядку (факти тощо); приводити в порядок (документи тощо); розміщати (гостей на банкеті тощо)- to marshal one's arguments well добре побудувати свої докази- to marshal guests at table розсаджувати гостей за столом- to marshal a political will аргументувати політичні прагнення- to marshal smbd. into the room (урочисто) ввести когось у кімнату -
6 reasoning
n1. міркування, логічний хід думок2. аргументація, докази, пояснення- power of reasoning здатність міркувати/ аргументувати
См. также в других словарях:
аргументувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., книжн. Наводити аргументи (у 1 знач.), докази; обґрунтовувати … Український тлумачний словник
аргументувати — недок. і док., перех. Наводити докази, обгрунтовувати … Словник лемківскої говірки
обґрунтовувати — ую, уєш, недок., обґрунтува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Висувати на потвердження чого небудь переконливі докази, факти і т. ін.; аргументувати. || Те саме, що мотивувати … Український тлумачний словник
